Вітаю Вас Гість | RSS

Правила Української мови

П`ятниця, 29.03.2024, 13:13

ДІЄПРИСЛІВНИК

Дієприслівник- це незмінювана дієслівна форма, що виражає додаткову дію, пояснюючи в реченні основне дієслово- присудок і відповідає на питання що роблячи?що зробивши? (засипаючи, схопивши, читаючи).

СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ДІЄПРИСЛІВНИКА

У реченні дієприслівник пов’язується з тим іменником, що й дієслово- присудок, і виступає у ролі обставини часу, причини, мети, умови чи способу дії (Не знаючи броду- не лізь у воду- не лізь у воду за якої умови?- не знаючи броду; Засипаючи, він почув раптом голос- почув коли?- засипаючи).

Дієприслівник разом із залежними від нього словами створює дієприслівниковий зворот. Дієприслівниковий зворот у реченні виступає обставиною (Пірнувши у пітьму і безодню небуття, Олексій зосередився).

За більшістю ознак дієприслівник відносять до дієслівних форм.

ІНШІ ОЗНАКИ ДІЄПРИСЛІВНИКА

Дієприслівник має ознаки дієслова і прислівника. З дієсловом він має такі спільні ознаки:

З прислівником дієприслівник має такі спільні ознаки:

МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ДІЄПРИСЛІВНИКІВ

  1. Запишіть слово. Визначте частину мови слова, її форму.
  2. Визначте морфологічні ознаки: вид.
  3. Визначте синтаксичну роль слова.
  4. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).