Голосні і приголосні звуки
Голосні — це звуки, що творяться за допомогою самого голосу.
При їхній вимові струмінь видиху-ваного повітря проходить вільно через
ротову порожнину, не натрапля¬ючи при цьому на жодні перепони (вібрація
голосових зв’язок, ротова порожнина як резонатор). В українській мові 6
голосних звуків:
[в]. М> М» И> [и], [і].
Вони розрізняються за участю губ та за положенням язика в процесі творення.
За участю губ голосні поділяються на:
• огублені, або лабіалізовані (від латинського labium — губа): [о], №
• неогублені, або нелабіалізовані (гу¬би активної участі не беруть): [а], [є], [и], [і].
За положенням язика. Рух язика в горизонтальному напрямі визначає місце
творення голосного звука. За цією ознакою вони поділяються на:
• голосні переднього ряду: [і], [ц], [е];
• голосні заднього ряду: [і/], [о], [а].
Рух спинки язика у вертикальному напрямі визначає спосіб творення голосних. Відповідно до цього розглядувані звуки поділяють на:
• голосні високого підняття: [і], [у];
• голосні середнього підняття: [е], [о];
• голосний низького підняття: [а];
• голосний високо-середнього підняття
Залежно від місця наголосу в слові голосні звуки можуть бути наголоше-ними і ненаголоиіеними.
Приголосні звуки
Приголосні — звуки, що творяться за допомогою голосу й шуму або тільки шуму.
При їхній вимові струмінь видиху-ваного повітря, проходячи через ротову порожнину, натрапляє на різно¬манітні перешкоди.
В українській мові 32 приголосні фонеми.
Класифікація приголосних
Приголосні класифікують:
• за участю голосу й шуму;
• за місцем творення, тобто місцем дії активних і пасивних мовних орга¬нів, які беруть участь у вимовлянні звуків;
• за способом творення, або як саме утворюється звук;
• за акустичним вираженням;
• за твердістю й м’якістю, що залежить від ступеня наближення се¬редньої частини язика до твердого піднебіння.
За участю голосу й шуму приголосні поділяють на:
• Сонорні (від латинського sonorous — звучний) — це приголосні, при
творенні яких голос переважає над шумом (Ш < Г): [б], [ж], [н],
[«'].[•*]. М.(Р], [РИЛ-
• Шумні — приголосні, що творяться за допомогою шуму й голосу. Залежно від наявності голосу вони поділяються на:
дзвінкі: [<Л, [д], [д], [г], [з], [з'], [лг], 1ґ1» [дяс\, [аз], [5з'] — У цих звуках шум переважав над голо¬сом (Г < Ш);
глухі: [?<], [л], [с], [с ], [т], [т], [ф\, [*], [ш], [ц], [ц'І, [ч] — ці звуки складаються тільки з шуму.
Шумні звуки (дзвінкі та глухі) ут-ворюють акустичні пари (крім ф).
За місцем творення приголосні поділяють на:
• Губні: [б], [л], [в], [лі], [ф].
• Язикові. Ці приголосні залежно від того, яка частина язика торкається до піднебіння, поділяють на:
передньоязикові: [<?], [<?'], [яг], [т ], [з], [з ], [с], [с],
[ц], [ц], [&], [£'], [ж], [ч], [ш], [<&], [л], [л], [«].
[к'], [р], [р];
середньоязикові: [/]; задньоязикові: [г], [к], [дг].
• Глотковий (фарингальний): [г].
За пасивним органом передньо¬язикові поділяють на:
• Альвеолярні (піднебінно-зубні): [леї, М. [ш], [аж], [р], [р ].
• Зубні: решта передньоязикових приголосних.
За способом творення приголосні поділяють на:
• Зімкнені (проривні):
зімкнені чисті: [б], [л], [д], [а ], [т], [т], [г], [к] — ротові, [л], [н], [н] — носові; африкати: [аж], [аз], [аз*], [ч],
[чИч'З*
• Щілинні: [в], [ф], [з], [з ], [с], [с ], [ж], [ш], [у], [г], [х], [л], [л ].
• Дрижачі: [р], [р']
За акустичним вираженням деякі приголосні поділяють на:
• Шиплячі: [ж], [ч], [ш], [аж].
• Свистячі: [з], [з'], [ц], [ц'], [с], [с'],
За твердістю і м’якістю приголосні поділяють на:
• М’які: [д'], [і»'], [з'], [с'], [ц'], [л'],
ік],[р'],[^'].иг
Вони, крім [/3, мають тверді відповід-ники й утворюють пари. Наприклад: [тин] — [тік]
[сад] — [сад]
[лин] — [л'ін].
• Тверді:
губні: [б], [п], [в], [м], [ф]\ шиплячі: [ж], [ч], [їй], [дж]\ задньоязикові: [ґ], [к], [х]; глотковий: [г].
Ці приголосні парних не мають і м’якими ніколи не бувають. Лише перед
голосним [і] та йотованим звуками (які позначаємо на письмі літерами я,
ю, є) вони можуть бути пом’якшеними (напівм’якими). Таку вимову
пом’якшених звуків позна¬чаємо знаком [’] (як апостроф): [б’ік], [в’ік],
[п'ік], [к’іт], [п’уре], [дв’іч’і ].
Способи позначення м’якості на письмі:
• за допомогою літери ь (знака м’як-шення): сталь — [стал'], сльози
— [сл ози], рельєф — [реил']еф];
• за допомогою літери і: хліб — [хліб], зліт — [зл'іт];
• за допомогою літер я, ю, є, якщо во-ни стоять після приголосного: лю¬ди — [луди], земля — [зеимл а], виллємо — [вйл' :емо].
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Словесні формули класифікації деяких приго¬лосних звуків,
які склав мовознавець Іван Ющук: «Мавпа Буф» — губні приголосні;
«Ми винили рій» — сонорні приголосні;
«Усе це кафе «Птах і чаша» — глухі приголосні; «Ще їжджу» — шиплячі приголосні;
«Сце їздзу» — свистячі приголосні (дитяча мова).
Зразок характеристики звуків: Наша ціль — людське щастя і воля
І. Франко.
наша — [наша]
[н] — приголосний, сонорний, пе-редньоязиковий, зімкнений носовий, твердий;
[а] — голосний, нелабіалізований, заднього ряду, низького підняття, наголошений;
[ш] — приголосний, шумний, глу¬хий, передньоязиковий, щілинний, шиплячий, твердий;
[а] — голосний, нелабіалізований, заднього ряду, низького підняття, ненаголошений. ціль — [ц іл' ]
І
[ц ] — приголосний, шумний, глу¬хий, передньоязиковий, африката, свистячий, м’який;
[і] — голосний, нелабіалізований, переднього ряду, високого підняття;
[л ] — приголосний, сонорний, пе-редньоязиковий, щілинний, м’який. людське — [лудс'ке ]
[л'] — приголосний, сонорний, пе-редньоязиковий, щілинний, м’який;
[у] — голосний, лабіалізований, заднього ряду, високого підняття, ненаголошений;
[д] — приголосний, шумний, дзвінкий, передньоязиковий, зімкнений, твердий;
[с ] — приголосний, шумний, глу¬хий, передньоязиковий, щілинний, свистячий, м’який;
[тс] — приголосний, шумний, глухий, задньоязиковий, проривний, твердий;
[е] — голосний, нелабіалізований, переднього ряду, середнього піднят¬тя, наголошений.
щастя — [шчас'т'а]
[ш] — приголосний, шумний, глу¬хий, передньоязиковий, щілинний, шиплячий, твердий;
[ч] — приголосний, шумний, глу¬хий, передньоязиковий, зімкнений, африката, шиплячий, твердий;
[а] — голосний, нелабіалізований, заднього ряду, низького підняття, наголошений;
[с] — приголосний, шумний, глу¬хий, передньоязиковий, щілинний, свистячий, м’який;
[пі] — приголосний, шумний, глу¬хий, передньоязиковий, зімкнений, м’який;
[а] — голосний, нелабіалізований, заднього ряду, низького підняття, ненаголошений. і-[і]
[ї] — голосний, нелабіалізований, переднього ряду, високого підняття, ненаголошений. воля — [вола]
[в] — приголосний, сонорний, губний, щілинний, твердий;
[о] — голосний, лабіалізований, заднього ряду, середнього підняття, наголошений;
[л*] — приголосний, сонорний, пе-редньоязиковий, щілинний, м’який;
[а] — голосний, нелабіалізований, заднього ряду, низького підняття, ненаголошений
|
|
| Переглядів: 17080 | Коментарі: 10
|
|