Правила української мови - Числівник

Вітаю Вас Гість | RSS

Правила Української мови

Четвер, 08.12.2016, 14:50

ЧИСЛІВНИК

Числівник- це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий? (сьомий, тисяча п’ятсот, півтори).

СИНТАКСИЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ

У реченні числівники можуть бути різними членами речення (Одна ластівка погоди не робить (означення); І один у полі не воїн (підмет).

Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, означення, додатка, обставини (Два ведмеді зустрілися у одному лісі; Три пари йшли берегом ріки; А глибина тут сягає дванадцяти тисячі метрів

РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Числівники поділяються на:

КІЛЬКІСНІ ТА ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ

Числівники за значенням і граматичними ознаками поділяються на кількісні та порядкові:

КІЛЬКІСНІ ЧИСЛІВНИКИ

Кількісні числівники позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Виділяються власне кількісні, дробові, збірні, неозначено- кількісні числівники:

 

Власне кількісні числівники називають ціле число або визначену кількість предметів, що не поділені на частини:

Власне кількісні числівники поєднуються у словосполученнях з іменниками, які називають предметі, що піддаються лічбі (п'ять моряків, шістнадцять кроликів).

Дробові числівники називають дробове число або певну кількість як частину від цілого:

Дробовим числівником називається також числівник, який називає дробову величину в сполученні з цілим числом (три цілих і дві десятих, дванадцять дві цілих і одна третя).

До дробових числівників також належать числівники півтора і півтораста.

Збірні числівники визначають кількість предметів як сукупність:

Кількість збірних числівників обмежена- це слова від двоє до десятеро, від одинадцятеро до двадцятеро, а також тридцятеро, обоє, обидва, двійко, трійко, четвірко, п'ятірко. Збірні числівники не можуть бути складеними.

Неозначено- кількісні числівники називають точно не визначену кількість предметів:

Неозначено- кількісні числівники можуть поєднуватися у словосполученнями, що піддаються лічбі, а слова багато, небагато, мало, чимало, немало також з речовинними і абстрактними іменниками (багато років, чимало води).

ПОРЯДКОВІ ЧИСЛІВНИКИ

Порядкові числівники позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? (котра? котре? котрі?: шостий, шоста, шосте, шості).

ПРОСТІ, СКЛАДНІ І СКЛАДЕНІ ЧИСЛІВНИКИ

За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені:

прості

нуль, вісім, один, шість, дев’ять

складні дванадцять, триста, одинадцятеро
складені сто двадцять шість, чотири тисячі один

Прості числівники мають один корінь.

Складні числівники мають два корені.

Складені числівники містять в собі два і більше простих чи складних числівників.

МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ЧИСЛІВНИКІВ

Кількісні числівники не мають граматичних ознак роду та числа і змінюються лише за відмінками (три- трьох- трьом- три- трьома- (на) трьох).

Виняток становлять числівники один (одна, одне), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.

Порядкові числівники, як і прикметники, мають такі морфологічні ознаки:

ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ

Змінювання кількісних числівників за відмінками відзначається різноманітністю. Виділяються такі типи відмінювань:

1. Числівник один (одна, одне (-о), одні) змінюється як займенник той:

2. Відмінювання числівників два, три, чотири.

Числівник два змінюється за родами (чол. і середній- два; жіночий- дві):

Числівники три і чотири за родами не змінюються:

3. Відмінювання числівників від п‘яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

шість

шести (шістьох)

шести (шістьом)

шість (шістьох)

шістьма (шістьома)

(на) шести (шістьох)


Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

чотирнадцять

чотирнадцяти (чотирнадцятьох)

чотирнадцяти (чотирнадцятьом)

чотирнадцять (чотирнадцятьох)

чотирнадцятьма (чотирнадцятьома)

(на) чотирнадцяти (чотирнадцятьох)


Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

шістдесят

шістдесяти (шістдесятьох)

шістдесяти (шістдесятьом)

шістдесят (шістдесятьох)

шістдесятма (шістдесятьома)

(на) шістдесяти (шістдесятьох)

4. Відмінювання числівників сорок, дев’яносто, сто.

Ці числівники мають дві неоднакові відмінкові форми:

5. Відмінювання числівників двісті-, чотириста та числівників на -сот.

У цих числівників при відмінюванні змінюються обидві складові частини:

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.

7. Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами:

8. При збірних числівниках обидва, обидві вживаються іменники у називному відмінку множини, як і при числівниках два, дві (обидва плуги, обидві книжки), але при числівнику обоє іменник ставиться у родовому відмінку множини (обоє хлоп’ят):

9. При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга- як порядковий:

10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент:

МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ЧИСЛІВНИКІВ

1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова.

2. Знайдіть початкову форму (для кількісних- називний відмінок; для порядкових- називний відмінок однини чоловічого роду).

3. Визначте розряд за значенням: кількісний чи порядковий (якщо кількісний, то який).

4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число (якщо є), відмінок.

5. Група за будовою (простий, складний чи складений).

6. Визначте синтаксичну роль слова.

7. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).