Правила української мови - Іменники 2

Вітаю Вас Гість | RSS

Правила Української мови

Четвер, 08.12.2016, 14:50

ДРУГА ВІДМІНА

Іменники другої відміни також поділяються на тверду, м’яку і мішану групи:

До твердої групи належить більшість іменників з основою на р, у тому числі іменники іншомовного походження з суфіксами -ар (-яр), -ир, -ур, у яких наголос припадає на останній склад основи (абажур, командир, гектар), іменники чоловічого роду з кінцевим твердим приголосним основи (граб, час), а також іменники середнього роду з закінченням о- (вікно, Петро, батько).

До м’якої групи належать іменники середнього роду з закінченнями -е, -я, але не після шиплячого (сонце, здоров’я, життя), а також іменники чоловічого роду з кінцевим м’яким приголосним основи (Івась, учитель, обрій).

До мішаної групи належать іменники чоловічого роду з шиплячим приголосним в кінці основи (товариш, дощ, сторож), середнього роду з закінченням (явище, плече, прізвище), а також частина іменників на : назви осіб за фахом чи родом діяльності з наголошеним суфіксом -яр та сталим наголосом на закінченні (каменяр, скляр, газетяр).

Зразок відмінювання іменників другої відміни

ОДНИНА

Тверда група

М’яка група

Мішана група

МНОЖИНА

Тверда група

М’яка група

Мішана група

ТРЕТЯ ВІДМІНА

До іменників третьої відміни належать іменники, що в називному відмінку однини закінчуються на м’який приголосний основи (сінь, тінь,паморозь) або на губний чи шиплячий приголосний, що в минулому також були м’якими (подорож, любов, річ), а також іменник мати.

Зразок відмінювання іменників третьої відміни

ОДНИНА

МНОЖИНА

ЧЕТВЕРТА ВІДМІНА

До іменників четвертої відміни належать іменники середнього роду, в яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат, -ят, -ен (небожа, плем’я, зайча).

Зразок відмінювання іменників четвертої відміни

ОДНИНА

МНОЖИНА

НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ

До незмінюваних іменників в українській мові належать:

  • - слова іншомовного походження (таксі, колібрі, меню, бра);

  • - жіночі прізвища українського і іншомовного походження, що закінчуються на -к(о), -енк(о): Потапенко, Яценко, на приголосний (Остапчук, Копчанич), російські прізвища на -ово (Муромо, Коновало), -их (Сірих, Білих), -аго (Живаго); складноскорочені слова буквенного типу (США), та складноскорочені слова, друга частина яких виступає у формі непрямого відмінка (завгар, замдиректора).

  • Хоча форма таких слів не змінюється, зміни в залежності від відмінків вони виражають за допомогою зв’язку з іншими словами, а також за допомогою прийменників (принесли меню, у меню налічувалося багато різних страв, рука лягла на меню).

    Рід незмінюваних іменників визначається так:

  • назви тварин- належать до чоловічого роду (невеличкий шимпанзе, кмітливий колібрі);

  • іменники, що називають чоловіків (молодий Франк, знайомий бібліотекар) належать до чоловічого роду; іменники, що називають жінок (неуважна Марі, весела касир)- до жіночого роду;

  • незмінювані іменники, що називають неістоти, належать до середнього роду (вікно, озеро, небо, доля);

  • іменники- географічні назви, назви міст, річок, газет, журналів та таке ін. визначаються за загальною назвою (журнал "Наталі"- чоловічого роду, телепрограма "Михайло"- жіночого; країна Германія- жіночого роду, місто Туапсе- середнього).

  • МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ІМЕННИКІВ

    Порядок розбору:

    1. Запишіть слово. Визначте частину мови цього слова.

    2. Знайдіть початкову форму (називний відмінок однини).

    3. Визначте розряд за значенням: власна чи загальна назва; назва істоти чи неістоти; назва конкретна чи абстрактна.

    4. Визначте морфологічні ознаки: рід, число, відмінок.

    5. Знайдіть відміну та групу (тверда, м'яка чи мішана).

    6. Визначте спосiб творення слова.

    7. Визначте синтаксичну роль.

    8. Розберіться у правописі слова (як воно пишеться).