Правила української мови - Орфографія 4

Вітаю Вас Гість | RSS

Правила Української мови

Четвер, 08.12.2016, 14:51

ЧАСТИНИ МОВИ

САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

ІМЕННИК

Відмінкові закінчення іменників

Закінчення іменника залежить як від того, у якому відмінку і числі він стоїть, так і від його відміни та групи, а іноді- і значення. Тому в іменниках української мови багато різних значень.

Нижче наводяться буквені (не звукові) відмінкові закінчення іменників за відмінками і групами.

Але спочатку деякі умовні позначення для кращого розуміння таблиць:

Закінчення іменників І відміни:

однина

відмінки

тверда група (стіна)

м'яка група

мішана (круча)

основа

не на й (земля)

основа на й (мрія)

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

-ою

-ею

-єю

-ею

як у давальному відмінку

-е, -ю

множина

відмінки

тверда група (стіна)

м'яка група

мішана (круча)

основа

не на й (земля)

основа

на й (мрія)

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

-Ё (-ів)

-ам

-Ё (-ей,-ів)

-ям

-Ё

-ям

-Ё (-ей)

-ам

як у називному або родовому відмінках

-ами

-ах

-ями

-ях

-ями

-ях

-ами

-ах

винятки

у родовому відмінку множини:

гайдамаків, суддів, ніздрів, мамів (і мам),

бабів (і баб), легенів (і легень), губів (і губ),

мишей, свиней, вошей, статей

Закінчення іменників ІІ відміни чоловічого роду:

однина

відмінки

тверда група (стіл)

м'яка група

мішана (кущ)

основа

не на й (день)

основа на й (край)

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

-Ё ,

-а, -у

-ові /-у

-Ё

-я, -ю

-еві / -ю

-Ё

-я, -ю

-єві / -ю

-Ё

-а, -у

-еві / -у

як у називному або родовому відмінках

-ом, -им

-і /-ові /-у

-е, -у

-ем

-і /-еві /-ю

-єм

-і /-єві /-у

-ем

-і /-еві /-у

-е, -у

множина

відмінки

тверда група (стіл)

м'яка група

мішана (кущ)

основа

не на й (день)

основа

на й (край)

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

Кл.

и (-і,-а)

ів, -Ё (-Ё )

-ам

ів,(-ей)

-ям

їв

-ям

ів

-ам

як у називному або родовому відмінках

-ами (-ьми)

-ах

-и (-і, -а)

-ями(ьми)

-ях

-ями

-ях

-ами

-ах

винятки

у називному відмінку множини:

хабарі, комарі, пазурі, снігурі, звірі, друзі

(хоч це іменники твердої групи),

вуса (і вуси), вівса, хліба хліби з іншим значенням)

у родовому відмінку множини:

циган, чобіт, чоловік (у значенні "осіб"), гостей, коней

у орудному відмінку множини:

гістьми гостями), кіньми конями),

чобітьми чоботами, чоботями)

Закінчення іменників ІІ відміни середнього роду:

однина

відмінки

тверда група (село)

м'яка група

(поле)

мішана

(днище)

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

-е, -я

як у називному або родовому відмінках

-ом

-і / -у

-ем

-і / -ю

-ем

-і / -у

множина

відмінки

тверда група (село)

м'яка група

(поле)

мішана

(днище)

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

-а (-і)

-Ё (-ей)

-ам

-Ё , -ів

-ям

-а (-і)

-Ё (-ей)

-ам

як у називному або родовому відмінках

-ами(-има)

-ах

-ями(-ьми)

-ях

-ами (-има)

-ях

винятки

у називному відмінку множини:

очі, плечі

у родовому відмінку множини:

очей, плечей (і пліч)

у орудному відмінку множини:

очима, плечима, коліньми (і колінами), крильми (і крилами)

Закінчення іменників ІІІ відміни:

Суфікси та закінчення іменників ІV відміни:

однина

відмінки

з суфіксом -ат-

з суфіксом

-ен-

(ім'я)

не після шиплячого

(теля)

після шиплячого

(курча)

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

-яти

-яті

-ати

-аті

-ені / -я

-ені

як у називному відмінку

-ям

-яті

-ам

-аті

енем / -ям

-ені

множина

відмінки

з суфіксом -ат-

з суфіксом

-ен-

(ім'я)

не після шиплячого

(теля)

після шиплячого

(курча)

Н.

Р.

Д.

Зн.

Ор.

М.

-ята

-ят

-ятам

-ата

-ат

-атам

-ена (-я)

-ен (-ів)

-енам (-ям)

як у називному або родовому відмінках

-ятами

-ятах

-атами

-атах

енами (-ями)

-енах (-ях)

винятки

у називному відмінку множини:

вим'я, тім'я

у родовому відмінку множини:

вим'їв, тім'їв і т.д.

Іменники, що вживаються тільки в множині, мають такі самі закінчення, як і іменники, що належать до тієї чи іншої відміни:

Не відмінюються: