Правила української мови - Орфографія 3

Вітаю Вас Гість | RSS

Правила Української мови

Четвер, 08.12.2016, 14:51

ПРАВОПИС ОКРЕМИХ СЛІВ

Принципи правопису значущих частин слова

Значущі частини слова- префікс, корінь, суфікс, закінчення- нерідко пишуться за різними правилами.

У написанні префіксів треба дотримуватись виключно морфологічного принципу.

Виняток становить лише префікс з-, який у певних випадках відповідно до звучання позначається буквою с: здерти, але сперти, зіпхнути, але спхнути; проте: зсипати [ссипати], зшити [шшити], зжати [жжати].

У написанні ж коренів і суфіксів поряд з морфологічним принципом досить поширений
і фонетичний: піщаний (піск+аний), козацтво (козак+ство), піщаний (піст+ний), варязський (варяг+ський).

Правопис закінчень у кожної частини мови- іменників, прикметників, числівників, займенників і дієслів- має свої особливості.

Правопис складних слів

Складні слова творяться складанням двох або більше основ:

Складні слова пишуться разом або через дефіс.

Разом пишуться слова, утворені від підрядних словосполучень (у яких від одного до іншого слова можна поставити питання):

Як виняток пишуться через дефіс складні географічні назви, перша частина яких вказує на сторону світу: Південно-Китайське море, Західно-Сибірська низовина.

Якщо перша частина складного прикметника- це прислівник, то він може писатись і окремо. Це залежить від того, наскільки цей прислівник наголошений, наскільки він самостійний: вищезазначений і вище зазначений, давновідомий і давно відомий.

Через дефіс пишуться складні слова, утворені від сурядних словосполучень (у яких всі слова рівноправні, їх можна з'єднувати повторюваним сполучником і: і червоний і білий- червоно-білий; і ніжний і рожевий- ніжно-рожевий; і південний і західний- південно-західний.

Але разом пишуться червоногарячий, жовтогарячий, хитромудрий, зловорожий, глухонімий.

Через дефіс пишуться складні слова, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних слів: рано-вранці, більш-менш, сам-один, година-дві, день-два, видимо-невидимо, тишком-нишком, без кінця-краю.

Але якщо повторюється те саме слово в різних відмінках, то таке словосполучення пишеться окремо: кінець кінцем (називний+орудний відмінки), нога в ногу, раз у раз (називний+знахідний відмінки).

Через дефіс пишуться такі складні слова іншомовного походження, як вакуум-аппарат, соціал-демократ, прем'єр-міністр, блок-схема, унтер-офіцер, генерал-майор, пап'є-маше, віце-президент, яхт-клуб.

Але разом пишуться складні слова з такими загальновживаними початковими частинами, як авіа-, авто-, відео-, фото-, аудіо-, теле-, аеро-, агро-, стерео-, кіно-, електро-, мікро-, радіо-: аерофлот, аудіоплейєр, кіномеханік, радіотовари, фотопослуги, телевізор, відеомагнітофон.

Слова із частинами напів- і пів-

Частини напів- і пів- у значенні "напів" завжди пишуться разом: напівтемрява, напівсон, півфабрикат, півовал.

Частина пів- у значенні "половина" також звичайно пишеться разом: піввідра, півроку, півлітра, піввіковий, півкроку, півхлібини.

Але якщо частина пів- має значення "половина", а наступна частина (у родовому відмінку) починається з букви, що позначає голосний або є власною буквою, то між ними становиться дефіс: пів-абрикоса, пів-обличчя, пів-оберта, пів-Києва.

Складноскорочені слова і графічні скорочення

Складноскорочені слова, утворені з початкових букв або звуків, пишуться (незалежно від написання словосполучення) з великої букви: гідроелектростанція - ГЕС, спільне підприємство - СП, науково-технічна революція - НТР.

Великими словами пишуться і складноскорочені слова, утворені від іншомовних словосполучень: ЮНЕСКО, НАТО, УЕФА, ТАСІС.

Проте малими словами пишуться такі слова, як вуз, загс, дот.

Якщо складноскорочені іменники, утворені від іншомовних словосполучень, відмінюються, то закінчення біля них дописується малими буквами: ТАСІС- ТАСІСа- ТАСІСу- ТАСІСом.

У складноскорочених словах, утворених іншими способами, всі частиини пишуться з малих букв: районний виконавчий комітет - райвиконком, завідуючий господарством - завгосп.

Але власні складноскорочені назви пишуться з великої букви: Мінюст, Держарбітраж України.

На відміну від складноскорочених слів графічні скорочення читаються повністю.

Напр., графічне скорочення 1996рік читається, як одна тисяча дев'ятсот дев'яносто шостий рік.

Слова на письмі завжди скорочуються на приголосній букві; у кінці графічних скорочень завжди ставиться крапка: наприклад- напр., до нашої ери- до н.е., область- обл., рік (або року)- р., острів-о., телефон- тел. (або т.).

Крапка не ставиться при скорочених назвах мір: 100кг, 18хв, 3мкф, 40км.

Не ставиться крапка і між подвоєними буквами, що вказують на множину: ІІІ - Хвв., 1941-45рр., пп. (панове) Мар'ялов і Масторгуєв.

Якщо в графічному скороченні залишаються початок і кінець слова, то на місце пропущених букв ставиться лише через дефіс (без крапки): район - р-он; видавництво - вид-во.

ВЕЛИКА ЛІТЕРА У ВЛАСНИХ НАЗВАХ

Більшість слів в українській мові пишуться з малої літери. Але власні назви завжди пишуться з великої літери.

Власні назви можуть бути виражені як одним словом, так і сполученням слів. Ними можуть бути:

ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ СЛІВ

Слова з рядка в рядок звичайно переносяться так, як в усному мовленні вони поділяються на склади. Але є ряд додаткових правил, яких слід дотримуватися при переносі слів: